Олеський замок

[cml_media_alt id='1679']олеський[/cml_media_alt]Олеський замок є, можливо, найвідомішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни. Понад шість століть він стоїть на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію.
Вперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви й Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників.
Олеський замок відомий не лише в українській, а й у польській історії тим, що тут народився король Польщі Ян ІІІ Собєський, за часів правління якого замок отримав статус королівської резиденції.
У своїй подальшій історії замок багато разів потерпав від руйнацій. Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї представлено більш ніж 1 500 пам’яток мистецтва: унікальний іконописний живопис ХV–XVIII ст., найбільша колекція дерев’яної скульптури XIV–XIX ст., включаючи роботи Пінзеля, гобелени, колекції меблів та картин.

Підгорецький замок

Підгорецький замок – один з найкращих у Європі [cml_media_alt id='1680']підгірці[/cml_media_alt]зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац називали «польським Версалем». Мурований замок заснував у 1635 році коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких. Підгорецький парк належить до пам’яток садово-паркового мистецтва державного значення.
Замок постав у середині XVI ст. за проектами архітекторів Гійома Левассера де Боплана, який створив укріплення, та Андреа дель Аква, який створив палац. Замок належав коронному гетьману Станіславу Конєцпольському. Про призначення замку сповіщає напис латинською мовою при вході до нього: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок». Саме для відпочинку коронного гетьмана й був споруджений замок у Підгірцях. В Підгорецькому замку бували європейські монархи: польські королі Владислав IV і Ян ІІІ Собеський, австрійський цісар Франц-Йосиф, німецький кайзер Вільгельм.
У 1940 році в Підгорецькому замку був створений державний музей, колекції якого під час окупації були розграбовані. Після війни будову замку передали Міністерству охорони здоров’я, після чого в ньому створили лікарню, а твори мистецтва, які залишилися, передали до Львівської галереї мистецтв. На сьогоднішній день у Підгорецькому замку – музей, де проводять реставраційні роботи.

Золочівський замок

[cml_media_alt id='1681']золочів (2)[/cml_media_alt]Як свідок історичних подій Золочівський замок є однією з найвизначніших пам’яток культури й оборонної архітектури на теренах галицької землі.
У 1634–1636 роках за проектом невідомого архітектора його спорудив Яків Собеський, батько Яна Собеського – короля Польщі. У 1686 році на замовлення короля Яна ІІІ Собєського замок був оновлений і оздоблений творами мистецтва.
В’їзна вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять прекрасний ренесансний ансамбль замку. Структура замку без суттєвих втрат збереглася до наших днів. На замковому дворі розташований Великий палац, де розміщена експозиція інтер’єрів ХVІІ століття та зали історії.
Прекрасно збереглася і данина моді ХVІІІ століття – Китайський палац, який є одним з небагатьох зразків східної архітектури на українських землях. Нині в ньому розташована експозиція східних культур (мистецтво Японії, Китаю, Індії, Єгипту).

Жовківський замок

Замок було збудовано у 1594-1606 роках у поєднанні[cml_media_alt id='1682']жовква (2)[/cml_media_alt] архітектурних стилів ренесансу й бароко. Жовківський замок дуже подобався королю Яну III Собєському, який тут зробив свою резиденцію. У 1648 році на замок напали козаки, проте після сплати викупу будівля залишилася неушкоджена. У 1655 році набіг повторився, і замок знову захопили.
На початку XVIII ст. замок слугував резиденцією імператора Петра I. Його відвідував козацький гетьман Іван Мазепа. Сьогодні половина замку потребує реставрації, а інша частина будівлі є відділом Львівської галереї мистецтв.

Свірзький замок

[cml_media_alt id='1683']свірж (2)[/cml_media_alt]Перші письмові згадки про замок знайдено в архівах 1530 року, коли він належав шляхетській родині Свірзьких. Проте теперішній вигляд замку почав формуватися в середині XVII ст. з часу, коли власником був граф Александр Цетнер. Вважається, що укріплення Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Ґродзицький.
Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування (замок стоїть на горі Белз та був оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів – ровами й звідними мостами), палацовий тип його архітектури навряд чи мав серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни у 1648-1654 роках козацькі загони захоплювали замок кілька разів, а у 1648 році його спалили татари.

Старосільський замок

Старосільський замок – один з найбільших замків України, [cml_media_alt id='1684']старе село[/cml_media_alt]що простягнувся на 8 км2. Його можна також назвати найміцнішим замком Львівщини, оскільки він вистояв чисельні напади ворогів і залишився неушкодженим після боїв.
Замок збудували у 1589 році. Він пережив багато військових нападів, залишившись цілим, проте в 1648 році під час нападу козаків його було спустошено. Наступного року замок відбудували. У 1654 році, коли військо Богдана Хмельницького планувало напад на Львів, воно не сміло нападати на фортецю Старого Села. У 1672 році турки здійснювали набіги на замки, але їм не вдалося взяти Старосільський замок, оскільке фортеця була надто міцною та стійкою.